Спілкуємося з дитиною




Спілкуємося з дитиною








Скажіть, часто ви розмовляєте зі своєю дитиною? П’ятнадцять хвилин до школи або садка і півгодини — ввечері? Скільки часу ви приділяєте своєму чаду? Кілька хвилин перед сном? Чи знаєте ви, що виховання — це і є довгі змістовні розмови з сином або дочкою, що без спілкування не може бути добрих взаємовідносин між батьками та дітьми? Налагоджений чи у вас контакт з дитиною, хороші чи у вас взаємини, або ваше спілкування обмежується декількома фразами: «Як ти себе сьогодні вів?», «Покажи щоденник», «Іди, пограйся, ти мені заважаєш»?

Чи знаєте ви, що якщо не зараз, то — ніколи? Якщо ви зараз не дасте дитині повноцінне увагу, то не заповните цей пролом вже ніколи! У дитинстві, саме в дитинстві необхідно проводити зі своєю дитиною колосальну кількість часу: читати разом книжки, відвідувати зоопарки, театри, гральні кімнати, кінотеатри.

При цьому, обов’язково спілкуватися: обговорювати побачений фільм, пережиті емоції, враження. Необхідно сперечатися і шукати істину, доводити і вміти вислухати доказ, висловлювати власну думку і, з повагою, вислуховувати думку дитини.

Хто, як не ви, навчить його викладати свої думки, не боятися мати свою думку, говорити про нього вголос. Як добре і легко потім живеться дитині, чия думка в дитинстві запитували, до чиєї голосу прислухалися, з ким радилися, обговорювали і сперечалися. Дитина, до якого ставилися з малого віку як до повноцінного члена сім’ї, а не відмахувалися від нього — мовляв, не заважай — по життю більш розкутий і успішний. Діти замкнуті, неговіркі, не мають своєї думки, діти, яких «відфутболювали» в дитинстві тата й мами під приводом важливих справ, мають потім, у дорослому житті, великі проблеми: у спілкуванні, при влаштуванні на роботу, в сімейних взаєминах. Всіх проблем не перерахуєш, але однозначно те, що вони будуть неодмінно.

Запитуйте у дитини щодня: як у нього пройшов день, що нового він сьогодні дізнався, з ким познайомився, потоваришував — це для дитини Садовського віку, а для школяра та підлітка припасіть питання серйозніше.

Сядьте за стіл, подивіться один одному в очі і поговоріть «за життя», тоді ви дізнаєтеся, який цікавий співрозмовник — ваша дитина. Якщо у вас ще малюк, то неодмінно обійміть його, візьміть на коліна і пошепчіть про його «проблеми», адже зараз це найважливіші проблеми, які дитина може собі уявити. А якщо важливо йому, значить важливо і вам.

Повірте, не пройдуть дарма ваші труди, дитина виростить, але збереже звичку і традицію спілкування з вами, будучи підлітком, він завжди легко зможе відкритися перед вами, у вас не буде бар’єрів спілкування і проблем нерозуміння, тому що ви своєчасно «налагодили мости», подбали створити дружні, довірчі взаємини.
 


 

Добавить комментарий Отменить ответ